Книга Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна скачать fb2

Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирані ХХ століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж таки були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, ніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?

Про автора

Лоренс Ріс — автор історичних книжок на тему нацизму, Голокосту та Другої світової. Колишній керівник історичних телепроектів на BBC TV. Лауреат премії Пібоді, Британської книжкової премії, BAFTA та двох нагород «Еммі».

Чим гарна ця книжка:

Автор 30 років проводив дослідження з приводу статей Гітлера та Сталіна, а для цієї книжки навіть опитавши очевидців (!) подій Другої світової, які працювали з цими діячами. Тож книжка – результат колосальної роботи.

Книга показує особливості правління цих двох тиранів та визначає спільні риси, які дають відповіді на те, як цим двом вдавалося змушувати людей йти за їхньою волею. Сталін більше використовував залякування, Гітлер — енергійний магнетизм, який вводив у своєрідний гіпноз і мотивував до дій. Однак чи цього достатньо, щоб отримати безапеляційну владу?

Цитаті з книги:

Про відмінності у характерах Гітлера...

...Багато людей (Галіфакс і Чемберлен, у тому числі) поважали, що Гітлер є не лише невиразною особистістю, а що він також грубий і галасливий скандаліст, який відмовляється дослуховуватися до доводів розуму. Таке судження аж ніяк не дивує, бо Гітлер зрідка був готовий вислуховувати думки інших людей. Авґуст Кубіцек, котрий знав його ще до Першої світової війни, казавши, що коли Гітлер говорив про книжку, яку щойно прочитавши, то не бажавши слухати, що про це думають інші. Насправді однією з опасностей під час зустрічей з Гітлером (як з’ясував Муссоліні) було те, що ви не могли вставити в розмову жодного слова.

...і Сталіна

Зі зустрічі з Йосипом Сталіном важко було вийти з одним із цих діаметрально протилежних ворожень. У цьому аспекті Сталін був повною протилежністю Гітлера. Він здебільшого хотів, щоб говорили інші. Сам він був завзятим слухачем і ще завзятішим спостерігачем. Степан Мікоян, який зростав у Кремлі у 1930-х рр. казавши: «За характером він був дуже поважним і під час розмови дивувався людям в очі, а якщо ви не дивувалися йому прямо в очі, то він міг запідозрити, що ви його обманюєте і тоді він міг вдатися до найнеприємніших заходів».

Про підозрілість та недовіру Сталіна навіть до людей з близького оточення

...Згідно зі Степаном Мікояном, однією з ключових рис характеру Сталіна була його «надзвичайна підозрілість він був здатний обманювати й зраджувати інших і підозрював, що інші можуть чинити так само Він відчував, якщо ви йому брехали. Збрехати йому було найжахливішим, що могло трапитися або якщо ви казали йому правду, а тоді хтось казав йому щось інше, Сталін поважав, що ви йому збрехали. І на його думку, це було найбільшим злочином».

Складно переоцінити важливість цієї інформації. Здається, що Сталін до всього і до всіх ставився підозрілим. Головне питання, яке завжди було у нього на думці, — це: хто збирається мене зрадити? Якось, коли він ішов кремлівським коридором, повдоль якого стояли вартові, то сказавши одному офіцерові ці незабутні слова: «Помітили, скільки їх там стоїть? Щоразу йдеш коридором і думаєш: хто з них? Якщо цей, то стрілятиме в спину, а якщо повернеш за ріг, то наступний стрілятиме в обличчя».

---